Благодійна організація
"Лікарняна каса Полтавщини"

"Безкоштовність медицини" на Житомирщині - ілюзія чи помилка реформаторів?

09.11.2018

Новини про реформування багатьох галузей економіки України вже давно стали популярною "темою" для розмов та обговорень у житті пересічних громадян, які вже звикли до переважно песимістичного "забарвлення" процесу реформ у нашій державі. Китайське правило чи то уявлення про реформи, як про період обов'язкової і неминучої кризи, в Україні проявляється у найповнішому вигляді, а тому кожна реформа від української влади сприймається українцями із побоюванням та пересторогою.

Якщо уважно простежити чи проаналізувати причини такого песимістично-тривожного ставлення наших громадян до реформ в Україні, то найпершою з них є слабка інформаційна робота держави у процесі впровадження тієї чи іншої реформи. Найповніше це проявляється в тому, що люди досить примарно уявляють безпосередні процеси, які відбуваються у процесі реформ, а головне - не розуміють і не можуть передбачати їх результатів.

Одним із таких прикладів, який стосується галузі охорони здоров'я в Україні, стало впровадження реформаторських кроків у вітчизняній медицині. Попри намагання пояснити всі етапи та новації, які запроваджуються у ході реформування медичної галузі, виявилося, що найбільш зрозумілим висновком для багатьох українців став лозунг "безкоштовної медицини", як основного фактора очікуваних змін.

Сам по собі лозунг такого змісту є зрозумілим, оскільки впродовж уже кількох десятиліть для більшості громадян нашої держави звернення до лікаря стало символом чималих грошових витрат. Причиною цього було те, що держава ще у 90-х роках в умовах свого становлення, у процесі докорінних змін в економіці, господарській системі загалом виявилась неспроможною забезпечити надання безкоштовно всіх послуг вітчизняної системи охорони здоров'я. Відтак виникла потреба у запровадженні страхової медицини, в залученні позабюджетних коштів для потреб лікувальних закладів та установ. Стосовно запровадження страхової медицини - в Україні за багато років зроблені лише "перші кроки". Тому більшість наших співгромадян змушені були - в разі виникнення проблем зі здоров'ям - покладатися на власні ресурси.

На Житомирщині ж свого часу було знайдено вдалий вихід - створення системи взаємодопомоги, заснованої на засадах благодійності та солідарної участі громадян. Так виникла благодійна організація "Лікарняна каса Житомирської області", яка упродовж десятиліть змогла стати надійним союзником для більшості її членів у момент, коли їм довелося звертатися до лікарняних закладів та установ. Щомісячні добровільні пожертвування в розмірі до 50 гривень забезпечували можливість відчутної допомоги у випадку, коли доводиться звертатися за медичною допомогою.

"Безкоштовність медицини" - ілюзія чи помилка реформаторів?

Нині, коли в Україні розпочалося впровадження медичної реформи, набув поширення висновок про можливість "безкоштовної медицини". До речі, висновок міфічний та ілюзорний, що очевидно. Адже загальні витрати на вітчизняну галузь охорони здоров'я упродовж минулого - як і нинішнього - року, в Державному бюджеті України суттєво не зросли, а якщо врахувати зростання інфляції, знецінення національної грошової одиниці, що призводить до здорожчання препаратів та ліків іноземного виробництва, то кошти Держбюджету на утримання галузі охорони здоров'я в Україні навіть зменшились. За таких умов виникає цілком логічне запитання: "Яким чином і за яких умов медицина в Україні стане безкоштовною, а всі витрати на лікування хворих візьме на себе держава?" Відповідь на таке запитання є риторичною, бо кожен, хто вміє рахувати та порівнювати, однозначно відповість: грошей із Державного бюджету на утримання галузі охорони здоров'я не вистачає. А тому потреба в коштах від пацієнтів не зникає сама по собі, як це дехто собі почав уявляти.

"Очікування на появу "безкоштовної медицини", які з'явились у частини населення України, виникли через недостатній рівень інформаційної роботи в ході розпочатої реформи галузі охорони здоров'я, - говорить виконавчий директор благодійної організації "Лікарняна каса Житомирської області" Володимир Мишківський. - Звісно, люди хотіли б, аби результатом реформи стала безкоштовна медицина, але для цього рівень фінансування галузі повинен бути в рази більшим, ніж цьогорічний та передбачений Державним бюджетом України на 2019-й рік", - продовжує Володимир Станіславович. - Такі очікування важко назвати обгрунтованими чи зумовленими певними раціональними факторами, але вони у людей виникли і певний час існували. Тому одним із напрямків нашої нинішньої роботи є роз'яснення населенню Житомирщини необхідності подальшої діяльності Лікарняної каси у зв'язку з концепцією медичної реформи. Адже сьогодні очевидно, що держава ще тривалий час (а можливо, і ніколи, що підтверджується досвідом навіть "багатих" країн) не зможе повністю забезпечити безоплатне надання всіх медичних послуг та лікарських засобів для своїх громадян. Тобто без додаткового фінансування та залучення позабюджетних коштів (а ми говоримо саме про діяльність у цьому плані БО "Лікарняна каса Житомирської області") підвищити рівень медикаментозного забезпечення пацієнта неможливо".

Благодійність і солідарність залишаються! Без них - поки що - ніяк!

Й це підтверджується фактами - перш за все сумою витрат БО "Лікарняна каса Житомирської області" для забезпечення лікування та обстеження членів ЛК. Так, розмір цих витрат за період із січня по вересень 2018 року становив 54,3 мільйони гривень. Для порівняння: за аналогічний період 2017 року сума цих витрат становила 44,9 мільйонів гривень. Вагомою причиною зростання витрат "Лікарняної каси" є очевидне і всім відоме зростання вартості ліків. Наприклад, вартість розчину реосорбілакту за період із лютого по жовтень 2018-го року зросла на 62,5%, препаратів "Натрію хлорид" - на 27,3%, "Лефлоцин" - на 26,6%. Це, так би мовити, ілюстрація динаміки здорожчання ліків та медичних препаратів, яке, на жаль, не припиняється.

Тим часом за рахунок Лікарняної каси члени організації навіть в амбулаторних умовах можуть лікувати понад 100 захворювань. Згідно з останніми рішеннями правління Лікарняної каси збільшено кількість захворювань та розширено перелік лікарських засобів, які забезпечуються при амбулаторному лікуванні за рахунок БО "Лікарняна каса Житомирської області". Також розширено мережу відпускання ліків для амбулаторного лікування членів ЛК до 216-ти аптек та аптечних пунктів, які сьогодні співпрацюють із Лікарняною касою. Для покращання доступності членів Лікарняної каси до високоспеціалізованих методів інструментальної та лабораторної діагностики розширено співпрацю організації з Житомирською обласною клінічною лікарнею імені О.Ф.Гербачевського та приватною лабораторією "INVIVO". З відкриттям оновленого неврологічного відділення в обласній клінічній лікарні імені О.Ф.Гербачевського почали забезпечувати сучасним лікарським засобом для розчинення тромбів при ішемічних інсультах, вартість якого для одного пацієнта перевищує 30 тисяч гривень. За рахунок Лікарняної каси для тих, хто перебуває в ЛК, в медичних закладах Житомира (ЦМЛ №1), Новограда-Волинського, Бердичева, Коростеня, в обласній клінічній лікарні імені О.Ф.Гербачевського частково оплачується комп'ютерна томографія. З січня 2019 року надаватимуться необхідні вироби медичного призначення для проведення літотрипсії членам Лікарняної каси в ЦМЛ №1 Житомира (вартістю понад 20 тис.грн). Крім того, планується відмінити обмеження на розмір допомоги за рахунок ЛК протягом року при лікуванні в умовах цілодобового стаціонару (наразі під час лікування в умовах цілодобового стаціонару члени ЛК отримують необхідне діагностичне та медикаментозне забезпечення на суму, яка не перевищує розмір 25 річних добровільних пожертвувань до ЛК - тобто не більше 14 700 грн.).

Тому в умовах постійного зростання вартості ліків, виробів медичного призначення та реактивів - що автоматично призводить до збільшення видатків на обстеження і лікування членів Лікарняної каси - необхідно зробити єдино можливий і таки правильний крок задля того, аби покращити та зберегти вкрай важливий та потужний, випробуваний роками, вдосконалений багаторічним досвідом інструмент надання суттєвої та ефективної медичної допомоги. Тож із урахуванням Положення "Про членство в ЛК" (розмір щомісячного добровільного пожертвування має складати до 3% від встановленого розміру мінімальної заробітної плати), рішенням правління ЛК (протокол №4-18 від 05.10.2018 року) з 1 грудня 2018 року встановлюються такі розміри щомісячних добровільних пожертвувань: для дорослого населення - 60 гривень, для студентів денної форми навчання до 23 років - 30 гривень, для дітей до 18 років (незалежно від кількості дітей при умові членства одного із батьків) - 25 гривень.

"Вісімнадцятирічний досвід нашої роботи доводить, - зауважив В.С.Мишківський, - що в умовах недостатнього фінансування галузі охорони здоров'я саме діяльність ЛК дійсно слід розглядати, як один зі шляхів вирішення питання медикаментозного забезпечення та обстеження громадян у разі захворювання". А сумнівів у тому, що БО "Лікарняна каса Житомирської області" вже давно стала потужним засобом підтримки людей у найскрутніших ситуаціях, коли погіршується стан здоров'я і постає потреба у кваліфікованій медичній допомозі та медикаментозному забезпеченні, ні в кого не виникає. "Безкоштовність медицини" на Житомирщині - ілюзія чи помилка реформаторів? Народний тижневик "Субота"

https://zhitomir-online.com/

© 2018 Лікарняна каса Полтавщини.